«ШІ не забере вашу роботу. Її забере той, хто вміє користуватися ШІ»,
— Дженсен Хуанг, директор Nvidia

Результати цьогорічної вступної кампанії свідчать про те, що молодь прагне опанувати технології штучного інтелекту й розвиватися саме в цій галузі. Так, освітня програма Artificial Intelligence у НУ «Львівська Політехніка» увійшла в трійку найпопулярніших серед абітурієнтів технічних спеціальностей на Львівщині. А попит на фахівців у галузі штучного інтелекту постійно зростає, адже його технології стрімко інтегруються у всі сфери життя — від медицини до енергетики, від транспорту до освіти. 

Однак разом із новими можливостями зростає потреба у переосмисленні ролей, особливо в ІТ-індустрії. Автоматизація змінює функції працівників у різних галузях, але не скасовує значущості людських компетенцій. У цьому контексті штучний інтелект виступає не як заміна, а як партнер для ІТ-фахівців. У колонці розглянемо, які навички залишаються незамінними та як трансформується роль технічного спеціаліста.

IT Sales: чому штучний інтелект не замінить живе спілкування

У сфері продажів штучний інтелект уже відіграє важливу роль. Його використовують для автоматизації рутинних завдань, підготовки комерційних пропозицій, лідогенерації та аналізу потреб клієнтів. За словами Тараса Петріва, Sales Director у N-iX, штучний інтелект допомагає у трьох напрямках: розширенні спектра сервісів (пришвидшення розробки, аудити, прототипи, стратегічне планування, покращення якості), генерації лідів (від створення контенту до аналізу цільової аудиторії) та роботі з комерційними пропозиціями (оцінка вимог і бізнес-кейсів, створення різних варіантів відповіді).

Проте повністю делегувати продажі штучному інтелекту неможливо — принаймні в сервісних моделях. На відміну від продуктових напрямів, де є типовий скрипт і чіткий ланцюг дій, в аутсорсингу чи professional services моделі підхід до клієнта завжди індивідуальний. Продаж сервісу передбачає персоналізацію, адаптацію, емпатію та розуміння контексту — усе це досі поза межами можливостей штучного інтелекту.

«Клієнти звертаються до нас як до компанії, в якій працюють професіонали, — і вони готові платити саме за спілкування з професіоналами. Тому ми принципово не використовуємо генеративні моделі для комунікації з замовниками. З нашого досвіду генеровані листи показують низьку ефективність і слабку конверсію. Навіть за умов додаткового навчання технології штучного інтелекту не дають очікуваного результату, а sales-команда не має достатнього контролю над результатом», — ділиться Тарас Петрів, Sales Director у N-iX, куратор програми IT Sales Management в НУ «Львівська політехніка».

Наразі ведення переговорів, розуміння потреб клієнта та побудова довіри залишаються винятково людською компетенцією. Саме це робить роль професійного sales-менеджера незамінним у сфері бізнес послуг.

Актуальність професії підтверджують і результати цьогорічної вступної кампанії. До прикладу, на бакалаврську програму «Управління ІТ-продуктами» (IT Sales Management) у НУ «Львівська політехніка» подали понад 400 заяв. Конкуренція склала близько 7 претендентів на одне місце — один із найвищих показників серед ІТ-спеціальностей.

Людині все ще потрібна людина: що залишається за межею автоматизації в рекрутингу

Штучний інтелект дедалі активніше вбудовується у процеси рекрутингу та управління талантами. Сьогодні він допомагає HR-фахівцям шукати кандидатів, оптимізувати комунікацію, пришвидшувати онбординг і навіть аналізувати залученість. Наприклад, компанії використовують автоматизований скринінг резюме, щоб до рекрутерів доходили лише найрелевантніші профілі. 

Усе ширше застосовуються інструменти для перевірки унікальності тестових завдань, транскрибування інтерв’ю, а також чат-боти для підтримки в онбордингу. Крім того, набувають популярності інструменти психолінгвістичного аналізу: штучний інтелект аналізує лексику hiring-менеджерів, визначає маркери стилю мовлення й оцінює, наскільки кандидат «метчить» із майбутнім керівником.

Але там, де потрібно зчитувати невербальні сигнали, будувати довіру чи враховувати складний життєвий контекст, — перевага все ще залишається за людиною. Зі слів рекрутерів, штучний інтелект часто формує хибнопозитивні прогнози щодо поведінкових ризиків через брак глибокого контекстного розуміння — зокрема таких нюансів, як відмінності в корпоративній культурі різних компаній.

«Якими б досконалими не були алгоритми штучного інтелекту, йому буде важко реально оцінити culture match та все, що з цим пов’язано. Бо кожна організація — це живий організм, її культура має багато граней та особливостей, які зазвичай під силу відчути та зрозуміти лише людині. Те ж стосується оцінки частини HR-ризиків — як на етапі рекрутингу, так і під час онбордингу. Чому? Бо контекст вирішує. Однакова ситуація в різних умовах може мати різне трактування і різні наслідки. Для кожної компанії ті самі ризики можуть мати зовсім іншу вагу. І, станом на зараз, я не уявляю, як із цим комплексним завданням зможе впоратися штучний інтелект без залучення людини», — коментує Орися Кушнір, Senior HR Manager у Львівському ІТ Кластері.

Крім того, штучний інтелект не може нести етичну відповідальність за складні HR-рішення — наприклад, у випадках конфліктів чи скорочень. Саме тому фахівці з високим рівнем емоційного інтелекту, емпатією та розвиненими комунікативними навичками залишаються критично важливими. Попри стрімкий прогрес, штучний інтелект — це лише потужний інструмент, але не самостійний гравець у сфері управління людьми.

Людська уява — основа VR-рішень

Технології штучного інтелекту активно використовуються в напрямах доповненої (AR) та віртуальної (VR) реальності. Штучний інтелект суттєво допомагає командам на всіх етапах творчого процесу — від генерації ідей до реалізації — і автоматизує окремі аспекти розробки. Наприклад, VR-спеціалісти можуть використовувати штучний інтелект для швидкого створення окремих 3D-об’єктів або панорамних сцен, які потім допрацьовуються дизайнерами та розробниками. Крім того, штучний інтелект допомагає розробникам у написанні коду та проєктуванні архітектури.

Однак наразі жодні технології штучного інтелекту не здатні створювати комплексні VR-продукти самостійно. За словами експертів, лише людина може ухвалювати естетичні рішення та визначати емоційний тон віртуального середовища.

«Розробка VR-рішень вимагає балансу між програмуванням та наповненням сцени в редакторі, інтеграції візуальних елементів із логікою поведінки, де потрібне креативне бачення та просторове мислення. Крім того, результати штучного інтелекту часто є варіаціями вже побаченого. Його «уяву» формують приклади, використані під час тренування, тому створені ним рішення інколи виглядають передбачувано або повторюють уже відомі ідеї», — пояснює Тарас Хапко, технічний директор у Tsukat, куратор програми Virtual Reality в НУ «Львівська політехніка».

Цьогоріч інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій НУ «Львівська політехніка» оголосив перший набір на нову освітню програму «Системи віртуальної реальності» (Virtual Reality). Цю освітню програму Львівський ІТ Кластер розробив у тісній співпраці з ІТ-компаніями Gameloft, tsukat та Stepico. Конкурс сягнув понад 5 абітурієнтів на місце. Навчання на цій бакалаврській програмі відкриває широкий спектр кар’єрних можливостей у напрямах доповненої (AR) та віртуальної (VR) реальності: від роботи в ігровій індустрії — до створення інноваційних рішень для медицини, промисловості, освіти чи креативного бізнесу. 

Штучний інтелект як каталізатор змін

Штучний інтелект сьогодні розвивається експоненційно. За даними Stanford AI Index 2024, продуктивність мовних моделей зросла у 10–20 разів лише за два роки (2022–2024) у багатьох завданнях. McKinsey прогнозує, що генеративний штучний інтелект може автоматизувати до 60–70% завдань у деяких професіях уже до 2030 року.

Проте це не означає повну втрату робочих місць, а радше — зміну їхньої структури. Як зазначає Олексій Шамуратов, Data Engineer у Brainstack, штучний інтелект автоматизує насамперед рутинні процеси, а ключові функції зміщуватимуться в бік творчості, критичного мислення, етики та ухвалення рішень.

«Штучний інтелект — це передусім інструмент, тобто партнер. Як калькулятор колись «замінив» обчислення вручну, так і штучний інтелект може позбавити розробників, аналітиків, дизайнерів рутинних задач. Однак для тих, хто не адаптується, — може стати конкурентом. Навпаки, ті, хто опанує роботу зі штучним інтелектом, — стають у кілька разів продуктивнішими. У багатьох задачах найкращі результати демонструє гібридна модель: штучний інтелект генерує код, текст, структуру, а людина оцінює, редагує, вдосконалює, додає контекст та ідеї. Отже, штучний інтелект — це новий рівень автоматизації, який знімає рутину й дає людині більше часу на творчість, архітектуру рішень, комунікацію, ухвалення рішень», — підсумовує Олексій Шамуратов, Data Engineer у Brainstack, куратор програми Intelligent Systems у КАІ, викладач на кафедрі Систем штучного інтелекту в НУ «Львівська політехніка».

Нові ролі, нові можливості: як ШІ стимулює появу нових спеціальностей

За даними Exploding Topics, глобальний ринок ШІ вже оцінюється в приблизно $391 млрд, а за прогнозами до 2030 року його обсяг зросте у п’ятикратному розмірі при середньорічному темпі зростання близько 35,9 %. Це створює величезний попит на фахівців у галузях, як-от Data Science, Machine Learning, Natural Language Processing, AI Ethics, AI Security тощо.

Крім того, зараз активно розвиваються нові напрями на перетині технологій, етики, права, науки та інженерії. Часто вони ще не мають чітко визначених меж, але вже зараз формуються як відповідь на потреби ринку та виклики, які створює штучний інтелект. Ці спеціальності мають потенціал стати основою ринку праці майбутнього. Серед них:

• AI Prompt Engineer — спеціаліст, який формує точні запити до моделей ШІ для отримання релевантного результату.
  
• Synthetic Data Scientist — фахівець, який створює штучні набори даних для тренування моделей без використання реальної чутливої інформації.
  
• QML Analyst — аналітик квантового машинного навчання, який вивчає, як квантові обчислення можуть підвищити ефективність моделей ШІ — зокрема в задачах класифікації, оптимізації та роботи з великими обсягами даних.
  
• Експерт з прав ШІ — розробляє юридичні та етичні рамки використання ШІ: відповідальність, авторські права, захист даних і аудит алгоритмів у межах локальних та міжнародних норм.
  
• AI Ethicist — експерт, який оцінює ризики використання ШІ, допомагає розробляти етичні принципи, аналізує упередження в алгоритмах та забезпечує прозорість рішень моделей.
  
• Нейроархітектор — проєктує інтерфейси «мозок — комп’ютер», які дозволяють зчитувати сигнали з мозку та керувати пристроями — наприклад, екзоскелетами для реабілітації.
  

Навчання в епоху трансформацій

Освітні напрями, пов’язані зі штучним інтелектом, уже зараз є одними з найперспективніших для навчання. І це підтверджує вибір вступників. Так, у 2025 році бакалаврська програма «Системи штучного інтелекту» (Artificial Intelligence), яку реалізував Львівський ІТ Кластер у співпраці з НУ «Львівська політехніка», мала найбільший попит серед абітурієнтів цього ЗВО. Конкурс сягнув майже 9 осіб на місце, а вступники подали 1069 заяв. У той час, як ліцензійний обсяг становив 120 місць. Для порівняння, у 2024 році на цю освітню програму надійшло 899 заяв від абітурієнтів.

Це лише один із прикладів того, як інтерес до штучного інтелекту зростає та трансформує освітній ландшафт. Усе більше молодих людей усвідомлюють: майбутнє — за тими, хто вміє працювати з новими технологіями. Для когось штучний інтелект стане інструментом, що підвищує ефективність, для інших — викликом, до якого доведеться адаптуватися. Але незмінним залишається одне: фахівці, які володіють навичками роботи зі штучним інтелектом, залишаються конкурентними — незалежно від галузі.

Водночас ринок праці чітко сигналізує: автоматизація не витісняє потребу в людських компетенціях. Стабільно високим залишається попит на фахівців, які працюють на стику технологій і soft skills — там, де важливі комунікація, контекст, критичне мислення, здатність ухвалювати складні рішення та брати на себе відповідальність. Це ті ролі, які штучний інтелект не здатен повністю замінити — принаймні в найближчі 5–10 років.

Розуміючи цю тенденцію, Львівський ІТ Кластер разом із представниками з провідних ІТ-компаній підтримує низку бакалаврських програм в університетах Львова та Києва, які готують саме таких спеціалістів. Частина з них орієнтована на нетехнічні напрями, де людський фактор залишається ключовим: це навчання для майбутніх sales-менеджерів, HR-фахівців, UI/UX-дизайнерів. Інші програми охоплюють технічні спеціальності, які також своєю чергою вимагають гнучкого мислення, оперативної реакції та креативності.